Кожен з вас по своєму уявляє мій робочий день.
Колись був і такий період.

Дороблювались останні деталі інтер’єру і потрібно було визначитись з меню.
Що я знала на 100%- це те, що в мене не буде відбивної і картоплі пюре.
Чому?

Бо тоді це була сама стійка асоціація з кафе чи рестораном.
Я особисто не люблю картоплю пюре і зробила егоїстично – не включила її в меню.
Не переживайте, зараз ми її готуємо, якщо гості попросять. Але в меню немає і сьогодні.

Середньовічні дійства, які я три роки поспіль організовувала на території Олеського замку мали різні теми: Середньовічна учта, шотландська забава, свято Івана купала.

Хотілось іншого формату.

Я подумала, що можна провести у вигляді фестивалю – цілий день активностей та смаколиків з 11 до 18.

Гостей кажуть, що наш сирник – один з найсмачніших на Західній Україні.
Тому і вирішила зробити «Свято сирника».

Танці, лицарські розваги, конкурси – безкоштовно.

Кава, сирник – продається.
Два тижні підготовки – сценарій, реклама, підрядники, логістика.

І от настав цей день.
Який з самого ранку не завдався.
Закупляючи на гуртівні смітники та одноразовий посуд, травмувала собі пальця

Трішки підніму вам настрій.
На всіх курсах, семінарах, тренінгах по маркетингу, перше питання звучить так: “Хто ваші клієнти?”
Мені набридло це розписувати 100056 раз, тому я вирішила відповіти так:

В кожного з нас є таке замовлення, що перевершує всі, що були до того.

Моя мрія народилася і прагнула здіснення. Наступного дня, я почала дізнаватись, що потрібно зробити, щоб укласти договір оренди. Як виявилось, Львівська Галерея Мистецтв орендувала Олеський замок за 1 грн в управлінні архітектури ЛОДА. Тому договір потрібно було укладати тристоронній.

З 6 років я мріяла бути лікарем, щоб рятувати людей. Тому у восьмому класі поступила в Ковельське медичне училище, а після цього – у Львівський медичний університет.
Вчитись мені подобалось. Я радісно готувалась приносити людям користь.

З 1 червня я змогла запустити лише верхній зал ресторану “Гридниця”.
До мене приїхала молода пара, яка хотіла провести весілля – і я зрозуміла: з одним залом це просто неможливо організувати. Хочу більших замовлень – мушу зробити другий зал.

Тестовий режим роботи ресторану “Гридниця” потрібно було переводити в робочий.
Я придивлялась до дати. 1 червня видалось мені ідеальним днем для офіційного відкриття. Ніякої помпезності, журналістів і зірок не передбачалось. Просто мав вибитись перший фіскальний чек.

Коли і чим можу бути вам корисна – моя розповідь-запрошення до подорожі цікавими та історичними місцями.

Страшна, не побоюсь цього слова, перша зима в Олеському замку дала чітке розуміння – щось потрібно придумати, що люди хотіли їхати 70 км до мене. Логічним було організувати театралізовані середньовічні дійства. І тому весною, з новими мріями і цілями, я почала планувати.