Якби не я, то ти………

Якби не я , то ти б так і залишилась:

бідна, голодна, нещасна, одинока, в селі, в аптеці, без житла, без роботи, без клієнтів і тд.

Знайомо?

Точно знайомо.

Я вірила в цю ілюзію до 32 років.

Попала в цю пастку в підлітковому віці і повірила, що сама нічого не можу, не вмію, не здатна.

Це було дно внутрішньої нікчемності. Не віриться, що я була така невпевнена в собі?

Але, хто шукає відповіді на питання – той знаходить.

Я питала Бога:

- Чому так все важко?

- Боже, коли буде світло? Воно буде? Точно буде?

Моїм світлом стала  Маріам.

Жінка, яка 4 роки бережно перепрошивала мої програми.

Коли працювали з темою «гроші» – я бідкалась:

- Щоб я не робила, як би я не працювала – ресторан не може заробити більше ніж така-то сума, бо….. і далі йшов перелік «чому». Відповідно я не можу НІЯК стати багатою. Крапка.

 

На що отримала відповідь:

- Ярославочко, запам’ятай: між тобою і твоїми грошима немає нікого. Ні ресторану, ні чоловіка, ні батьків – є лише ТИ і ТВОЇ ГРОШІ. Всесвіт не може просто кинути тобі їх з неба, вони приходять через людей. Але люди – лише провідники.

Провідники того, що ти вибираєш отримувати в цьому житті.

Ніколи нікому не віддавай відповідальність за своє життя.

 

Пройшло 12 років.

Коли я чую: якби не я, то ти була б …..  просто посміхаюсь всією собою.

Немає такого. НЕМАЄ.

Я там, де я маю бути.

Я роблю те, що маю робити.

Я зустрічаю тих, хто резонує зі мною на одних хвилях.

Я вдячна тим, з ким жила, плакала, раділа, втрачала та знаходила.

Але вибір в кожному моменті роблю Я.

Не хтось.

Всесвіт посилає мені людей, з якими у нас обмін.

І якщо я не розуміла, в чому ОБМІН -  читала, питала, знімала шори, йшла в свій біль, визнавала, що мені триндець ТЯЖКО і БОЛИТЬ. Це нормально.

Це  - життя.

Приходить усвідомлення – що у мене є тіло і душа.

І вони кричать до мене через біль.

Бо зрозуміти ХТО Я, можливо лише при взаємодії з іншими людьми.

І ніхто зараз не може сказати на 100%, хто зробив більший подарунок: чоловік, залишивши ресторан після розлучення мені чи директор картинної галереї – викинувши мене звідти.

Є Ярослава і план Всесвіту на неї.

Нажаль, нам не дають цього плану при народженні, але дороговкази ангели розставляють постійно.

Ми або бачимо їх, або ігноруємо.

 

Ніколи, нікого не ставте між собою і своїми досягненнями.

Батьки дали життя, а ми вибираємо як його прожити.

Люблю вас!