Флоренція

Коли Рим для мене – вишуканий, поважний, одружений чоловік, то Флоренція – ніжна подруга.

Я тут була колись 5 годин, і мріяла повернутись на 2-3 дні.
Повернулась.
Тішилась, як дитина!

Одягнула спеціальну куплену для Флоренції спідничку і полетіла прикрашати цей світ.

 

Архетип дівчинки проявила на всі сто:
- в галереї Уффіці я була допитливою дослідницею;
- на вуличках - веселою і невгамовною;
- коли нас обрахували на 6 Євро в ресторані - емоційною;
- коли спробувала їхній фірмовий десерт на даху - щасливою!

Мені хотілось стрибати, танцювати, співати і радіти.
Навіть дощ не зміг зіпсувати мого святкового настрою.

Різні міста, різна атмосфера.
І так хочеться в кожному прожити маленьке життя.
Нехай 2 дні.
Повних.
Повільно.

На відміну від галерей Ватикану, відвідання галереї Уффіці було комфортним.
Ми взяли квитки на 8.30, і можна було спокійно насолоджуватись кожним полотном, кожною скульптурою.
Настільки зручна експозиція, все продумано для відвідувачів..
Я в подвійному захваті - від робіт Сандро Боттічеллі, Джотто, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Джорджоне, Тіціана і від організації самої галереї.