Невже, по-твоєму, краса, саме дорогоцінне, що є в світі,  валяється, як камінь на березі, який може підняти будь-який перехожий?

Краса - це те дивовижне і недоступне, що художник в тяжких душевних муках народжує з хаосу всесвіту.

І коли вона вже створена, не кожному дано її пізнати....

"Місяць і мідяки"
Сомерсет Моем

Чомусь саме ці слова пригадались першими, коли я переступила поріг вишуканого готелю Meneghetti.

Менегетті.

Після нічного переїзду, ми приїхали в Істрію.
Не знала, де ми будемо жити, бо не вивчаю наперед маршрути, якщо не сама їх організовую.
Ми їхали маленькими селами, ґрунтовими дорогами.
Як в казці: біла піщана дорога, як хвиляста стрічка між високими деревами ялівцю, що переплели своє гілля, утворивши справжній тунель.
Куди їдемо??
Нарешті голубе небо.
І паркан зі світлого каменю. Не високий.
За ним видно виноградники.
Ковані ворота люб'язно відкрились назустріч нам.
Під колесами чути шурхіт гравію.
Два ряди струнких сосен з обох боків дороги зустріли нас своїм терпким, свіжим ароматом.
І відразу, як тільки ноги ступили на землю, мене огорнуло відчуття тиші і внутрішнього спокою.
Стою, дивлюсь навкруги, і ніби розчиняюсь в цій красі.
Перед нами невисока будівля готелю, вся з білого каменю. Дерев'яні віконниці, як стримані прикраси в жінки, тільки підкреслюють її красу.
І легка пелеринка плюща, яка обвиває стіни і підпори.
Де-не-де, в дворику виноградна лоза звисає над столиками.

Ніяких яскравих кольорів.
Ніяких агресивних, показових атрибутів дорогого готелю.
Абсолютне відчуття спокою.

Номери.

Все як я люблю. Просто і якісно. Нічого зайвого.
Пастельні та сірі кольори. Приглушене світло.
Все, все промовляє до мене: зупинись, видихни, відкрий очі…
Для мене дуже важливим є ліжко. Так )
Це матрац і постіль.
Вони виявились ідеальними.
Окреме дякую за індивідуальні гігієнічні набори. Це щось.
Текстура, аромат, відразу розумієш – тут на цьому не економлять.
Прийшовши до себе після дороги, я вирішила розвідати ближні простори.

Територія.

Величезна.
Якщо ви любите простір – вам сподобається.
Куди сягає око, ростуть виноградники.
До моря іти через ліс.
А можна проїхатись з вітром на електромобільчику, або на велосипеді.
І таке дивне відчуття: ніби безкрайній простір, але я почувалась захищено і спокійно.
Ніби час почав спливати, а не бігти.
Вповільнились мої рухи та думки.
Ніби між людей, і разом з тим - ніхто не заважає.
Окреме «вау» заслуговує романтичне місце між двома столітніми дубами.
Стіл, вогники запалених свічок, метелики, вечірні аромати квітів…
Можна безтурботно покататись на гойдалці.
Скрізь троянди та кущі лаванди.
Я милуюсь, ходжу, дихаю – і з кожним вдихом наповнююсь ЖИТТЯМ…

Менегетті

Мені не вистачало там чоловіка, з яким би я це все щастя розділила.
Але це в планах.
Бо Meneghetti Wine Hotel & Winery - ідеальне місце для романтичного відпочинку.
Для мене - точно.
Хочу ще.

#wonderfoodstudio_tour
WonderFood Studio

Наступна подорож в жовтні❤ приєднуйтесь!