Смачно поснідавши з келихом шампанського (вперше в мене такий досвід) в Meneghetti, ми вирушили на південь.

Там, на скелястому мисі Савурдія, звідки відкриваються чудові краєвиди на словенське та італійське побережжя, живе душа Monte Rosso Istra.

Чому душа?

Невже, по-твоєму, краса, саме дорогоцінне, що є в світі,  валяється, як камінь на березі, який може підняти будь-який перехожий?

Краса - це те дивовижне і недоступне, що художник в тяжких душевних муках народжує з хаосу всесвіту.

І коли вона вже створена, не кожному дано її пізнати....

"Місяць і мідяки" Сомерсет Моем

Чомусь саме ці слова пригадались першими, коли я переступила поріг вишуканого готелю Meneghetti.

Ніч така місячна зоряна, ясная Світло, хоч голки збирай…

Коли повний місяць зазирає у вікно – спати стає просто неможливо. Я сіла на ліжко, намацала ногами капці, і тримаючи руками ковдру – посунулась на балкон в крісло…

На столі стояла старовинна скринька.

Ніжно торкаючись її пальцями, я відчуваю гладку поверхню відполірованого за довгі роки дерева. Вона була оздоблена шкірою та камінням. Трішки дивакуватий дизайн. Як на мене.

Але цим вона на всі 100% моя. Я теж доволі дивна жінка.