Витягнула метафоричну карту – і побачила повністю спустошений сад.Висока трава, бур’яни по пояс, зламані гілки..

Ця карта на 100% відображала мій внутрішній стан.

За тиждень, я мала цікавий, глибокий тренінг про наші переконання.
Два дні роботи пролетіли на одному диханні.
Але мені було дивно, бо чогось ТАКОГО яскравого – не було.
Мені нічого не «клацнуло», не «вистрілило», не «йокнуло».
Другий день я закінчила з явним розчаруванням і риторичним питанням: де мій результат??

Але час потрачений, гроші заплачені.
«Треба попрацювати вдома за методичними матеріалами. Самій» - подумала я, і зранку сіла за роботу.

І тут сталось те, чого я не чекала – почались усвідомлення. Такі глибокі. Болючі. Такі явні.
Сльози лились потоком, але приносили неймовірне полегшення.
Ура! Я таки знайшла!

Щоб остаточно перезагрузити мозок сіла до мольберту..
Не знала що буде.
Знала тільки, що хочу зеленого кольору…

Поставивши останній мазок, я отримала якесь шалене задоволення результатом і натхнення до життя.
Хотілось відразу поділитись своєю радістю і наповненістю зі всім світом.

Виставила роботу і підписала: «Надворі осінь, а в мене цвітуть сади»
І розридалась...

Бо я знову жива.

Я квітну.

В моїй душі - весна..

За зимою завжди приходить весна….
Ця робота дуже особлива для мене..

Вона про кожного з нас..