Складністю, об’ємом, кількістю задіяних людей, кошторисом.

Моє найбільше замовлення прийшло цікавим чином.

Дзвінок:
- Алло, доброго дня. Я хотіла уточнити інформацію по оренді території Олеського замку.
- Доброго, але це не до мене. Вам потрібен директор Львівської Галереї мистецтв. Запишіть їхні телефони.
- Дякую, у нас запит на проведення банкету, будемо завтра у Львові і хотіли б подивитись локацію, чи ви можете нам щось підказати?
- Замок завтра вихідний, але я можу вам показати ресторан, територію. Допоможу, чим зможу.

Наступного дня ми, на автомобілі замовника, поїхали в Олеський замок. По дорозі я розповідала, як ми працюємо і що вміємо.
По приїзду, замовники дивились територію, розмовляли між собою, згадуючи підрядчиків. І тут я зрозуміла, що всі фірми партнери будуть київські.

Мене запитали, чи можемо приготувати страви італійської чи французької кухні?
Я посміхнулась:

- Ні, – бо ми такого не готуємо..

А в душі розстроїлась – бо зрозуміла: «ми, як ресторан, їм не потрібні». Шкода.

Подумала також, що дарма витратила цілий день,  бо в їхніх планах не було щось у нас замовляти.

Вони ж були здивовані, що я поїхала з ними – "просто все показати".

Але що зроблено, те зроблене. Якщо не цього разу, то наступного вони будуть знати, що ми вміємо робити. Треба просто лишитись в хороших людських стосунках.

По дорозі назад я зробила останню спробу взяти хоч якусь частину замовлення.

Олег запитав:
- А можете на вертелі зробити порося?
- Звичайно.
- Скиньте нам фотографії, але такі гарні – щоб там і порося, і картопля, і овочі, і гарний вертел.
- Я не маю такої фотографії. Вертел в нас простий, без прибамбасів.
- То знайдіть в інтернеті і напишіть «Гридниця».
- Я не буду такого робити, бо це буде неправда.
- І що?
- Три роки тому я прийняла для себе рішення говорити лише правду. Тому вибачте – фото не буде. Але засмажити порося - можемо.
- Ви не обманюєте?
- Ні.
- Зовсім?
- Зовсім.

Далі, до Львова ми говорили про життя, про різні теми, які абсолютно не стосувались даного замовлення.
Яким же було моє здивування, коли через 2 дні приходить лист.
Замовники вирішили ПОВНІСТЮ змінити концепцію святкування. Всі страви замовляють в нас. Максимально середньовічна тематику. Автентичну кухню - ковбаски, сири, раки, вареники, запечене м'ясо, запечена риба, пиріжки, солодке – все по наших рецептах.
Українська кухня!

Сказати, що я була шокована,  це нічого не сказати.

В результаті, виконавши це замовлення, ми перейшли на новий рівень в роботі.

А для мене, особисто, підтвердилось правило:
як співав Скрябін – «головне у цьому житті просто ніколи не брехати» і ми можемо отримати те, на що ніяк не розраховували.

Бережіть себе.